За 10 місяців 2024 буковинці сплатили до державного бюджету 372,9 млн грн військового збору
Про це відзначає у своєму коментарі в. о. начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Теодозія Чернецька. За її словами сума надходжень військового податку (1,5 відсотки) впродовж січня – жовтня 2024 року від легально отриманих доходів перевищує надходження аналогічного періоду у 2023 році на понад 40,7 млн грн. Всього за час існування військового збору (з 3 серпня 2014 року), буковинці сплатили до державної скарбниці – 2 млрд 462,3 млн грн: серпень – грудень 2014 року - 29,6 млн грн; 2015 рік - 88,3 млн грн; 2016 рік - 106,2 млн грн; 2017 рік – 148,6 млн грн; 2018 рік – 189,2 млн грн; 2019 рік - 222,7 млн грн; 2020 рік - 238,9 млн грн; 2021 рік - 285,6 млн грн; 2022 рік – 366,5 млн грн; 2023 рік - 413,8 млн грн; січень - жовтень 2024 – 372,9 млн грн.
У податковому відомстві закликають буковинських роботодавців та підприємництво легалізувати доходи та сумлінно сплачувати військовий податок, оскільки кожна сплачена гривня збільшує оборонні видатки і цим наближає Перемогу.
Дякуємо всім, хто сплачує податки заради України! Дякуємо всім, хто б’ється заради України! Разом ми сила!
Вимоги контролюючих органів щодо обов’язкового нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру ПДФО
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, що відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно з ст. 3 Закону мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3 прим. 1 Закону. Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону).
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону). Статтею 35 Закону передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; податкові органи. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.
