A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Усть-Путильська громада
Чернівецька область, Путильський район

Історія

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

село Усть-Путила

Село Усть-Путила розташоване  у гірській частині Буковинських Карпат, в західній частині Чернівецької області. Серед смарагдових гір по обидва береги річки Путилки лежить Усть-Путильська долина, яка ніби ділить  гори на  чотири частині.

На сході село межує з селом Шепіт Вижницького району, на  півдні з селом Дихтинець, на заході межує з селом Стебні  Довгопільської сільської ради, на північному сході з Івано-Франківською областю, а на півночі межує з селом Мариничі Путильського району. Рельєф гірський, вкритий хвойними та листяними лісами. В населених пунктах Усть-Путила, Бісків, Шпетки протікають  швидкоплинні гірські річки Черемош, Путилка, Бісківка. Населені пункти розташовані на висоті 950 – 1200 метрів над рівнем моря, на території , рельєф якої дуже розчленований байраками, водотоками, значна більшість сільськогосподарських угідь розміщена на схилах крутизною 13 - 15 градусів і більше. Суворі кліматичні  умови: холодна і довга зима, прохолодне коротке літо, велика кількість опадів, іноді до 1000 мм на рік, що спричиняють повені, вітровали, снігові замети.

         Коли засноване село – невідомо. Але перші згадки про Усть-Путилу відносяться до ХУІІІ ст. Як і більшість гірських сіл Усть-Путила належить до невеликих населених пунктів і своєю історією сягає в сиву давнину. Історики вказують, що в ХІ –ХІІ ст. територія села і району в цілому входила до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Австро-Угорщини, а потім до Румунії.

         В ХІІІ ст. Буковина  була захоплена монголо-татарськими кочівниками, які панували тут біля двох століть. Ховаючись від переслідувань завойовників, населення  тікало в гірські райони, поступово  заселяючи їх, що стало значним поштовхом для заселення  і освоєння гірських районів Буковини. Біженці приходили і з Галичини, і з Буковини і оселялися на території  сучасного села Усть-Путила, яка на той час (ХІУ ст.) була вкрита лісами.

         Так поступово почало засновуватись село. Спочатку це був  невеликий хутір, що носив назву Межибрідки і займав територію центральної частини села.

         Назва походить від слова «брід» (територія села з трьох боків обмивалася водою і займала площу між сучасними двома мостами на річці Путилка).

         Але й тут жителі скоро відчули на собі важкий гніт. Голод і злидні були їх постійними супутниками. Ще більш погіршується становище населення, коли  в кінці ХУІІІ ст. Австро-Угорський уряд запроваджує панщину по три дні на тиждень.

Буржуазна революція 1848 року, що почалася в Австро-Угорщині докотилася і до Буковини. Повстання, яке охопило Буковину очолив Лук’ян Кобилиця і є відомості про те, що населення с. Усть-Путили гаряче відгукнулося на заклик Л.Кобилиці і прийняло активну участь в антикріпосницькому повстанні.

         Коли розпочалася Перша світова війна в селі побували армії різних народів. В селі ще зберігся будинок у якому під час війни був польовий госпіталь , у свій час там лікувався червоний командир В.І.Чапаєв. Тепер у цьому будинку знаходиться школа.

         Не краще жилося гуцулам і під владою румунських бояр, які прийшли на зміну Австро-Угорщині. З приходом румунських  загарбників всі природні багатства попадають у руки купки капіталістів.

Намагаючись румунізувати українське населення, уряд заборонив  розмовляти рідною мовою, а за непослух  накладалися штрафи. Всі державні посади займали румуни. Більшість жителів села були неграмотні. В селі була початкова школа, але її могл відвідувати незначна кількість дітей, так як  навчання проводилося на незрозумілій  для селян мові, румунській.

В червні 1940 року село Усть-Путилу, як і всю Буковину було приєднано до України. Вперше в історії села народ сам обирає свою, народну владу. Створюється земельна громада. Організовується семирічна школа, яка проіснувала до липня 1941 року. З  початком військових дій в 1941році і по  1944 рік, село знову опинилося під владою окупантів. І тільки у вересні 1944 року війська І Українського фронту звільнили від фашистських загарбників наш край.

         Відновила свою діяльність Усть-Путильська сільська рада. Розпочали свою роботу семирічна школа, медпункт, пізніше бібліотека, клуб. Наприкінці 40-х років  у зв’язку з колективізацією села було організовано колгосп, який  у 1958 році  об’єднався з Дихтинецьким, а  на території  села залишилася комплексна  бригада колгоспу. Основною господарською діяльністю є  тваринництво. У 60-х роках минулого століття проводиться  електрифікація села.

 На території села розташовані ряд об’єктів соціальної сфери, промисловості, функціонують бюджетні установи. Є павільйон побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський будинок культури, сільська бібліотека, восьмирічна школа, дитячий садок, дільниця ветеринарної медицини, АТС, поштове відділення, енергодільниця РЕМ, два лісництва, асфальтно-бетонний завод Путильського Рай ШРБУ.  

В селі добре збереглася і по нині діє церква Святої Параскеви, яка є  пам’яткою архітектури ХІХ століття.

Визвольна боротьба українського народу протягом багатьох віків за вільне  життя переможно завершилася 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада України прийняла «Акт проголошення незалежності України». За часи незалежності в  селі збереглася вся інфраструктура. Відкрито музичні класи, розширено приміщення дошкільного навчального закладу,  успішно трудяться колективи Усть-Путильського лісництва Путильського ДЛГ та Карпатського лісництва Карпатського ДСЛ АПК.    

      В умовах ринкової економіки в населених пунктах сільської ради діють малі приватні підприємства та підприємці, які забезпечують населення різноманітними товарами та послугами.  Так за роки незалежності розпочали свою діяльність ряд торговельних закладів: магазини «Казка», «Оригінал», «Яна», «Незабудка», «Шарм», «Меркурій», «Черемош», «Міраж», магазин-бар «Альянс». Розпочала свою діяльність АЗС підприємця Боцвина В.Ф.  На території села працювали: цех по виготовленню тротуарної плитки, цех по розливу мінеральної води та консервний цех.

Основними сферами зайнятості жителів є робота у сільському та лісовому господарстві.

Візиткою села Усть-Путили є оригінальна скеля, яку жителі назвали Кам’яною Багачкою і про яку складено  чимало легенд, а відомий український письменник  С.Воробкевич написав балладу  “Скам’яніла багачка».

 

 

Зав. бібліотекою   Н. Яновська

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь