Ліцензування пального: на кого поширюється
Вважаємо, усім уже відомо, що з 01.07.2019 р. запроваджується ліцензування операцій виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, а також зберігання(!) пального.
У цій статті розповімо про те, хто зобов’язаний отримати ліцензію і що для цього потрібно зробити.
Чим керуватися
Вимоги щодо ліцензування обороту пального запроваджуються з 01.07.2019 р. З цієї дати змінюються норми Закону № 481
1
, а от Закон № 222
2
на такі операції не поширюється. Оскільки нормиЗакону № 481 сформульовані вкрай лаконічно, податківці роз’яснюють багато які питання. Причому навіть зразки заяв, необхідні для оформлення ліцензії, наведені не в нормативному акті, а лише в листі ДФСУ від 30.05.2019 р. № 17014/7/99-99-12-01-01-17. Зауважимо також, що до «повсюдного» ліцензування не готові не лише суб’єкти господарювання, а й самі контролюючі органи. У зв’язку з цим депутати хутенько перенесли початок накладення штрафів за відсутність ліцензій на найпроблемніший вид діяльності — зберігання пального — на 31.12.2019 р.
3
Але розслаблятися не варто та краще отримати ліцензію своєчасно.
Ліцензії на зберігання пального
Найбільше запитань виникає щодо отримання ліцензій на зберігання пального. Хто ж підпадає під це ліцензування? Для відповіді на це запитання слід проаналізувати кілька критеріїв.
Критерій 1. Чи підпадає використовуване пальне під ліцензування?
Передусім потрібно з’ясувати, чи є у вас операції саме з тим пальним, яке підлягає ліцензуванню. Щодо цього в ст. 1 Закону № 481 зазначено, що термін «пальне» вживається в цьому Законі в значенні, наведеному в ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.1411 ПКУ пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних олив, інші товари, зазначені в п.п. 215.3.4 ПКУ.
Отже, для того щоб визначити, чи підпадає ваше пальне під ліцензування, звірте його з кодами УКТ ЗЕД, зазначеними в п.п. 215.3.4 ПКУ. Якщо коду вашого товару там немає, можете не перейматися. Наприклад, в ІПК ДФСУ від 04.06.2019 р. № 2541/ІПК/10/40.2-17, відповідаючи на запитання про ліцензування реалізації мастильних матеріалів (олив моторних, мастил, автохімії), податківці на підставі аналізу кодів УКТ ЗЕД дійшли висновку, що використовувана продукція не підлягає ліцензуванню. Зокрема, у листі йшлося про коди 2710198700, 2710199900, 2710198300, 2710198100, 2710198500, 3102101000, 3307490000, 3402209000, 3403199010, 3403991000, 3403990010, 3405300090, 3819000090, 3820000000-3820000090, 8421310000, 8421230090.
Якщо ж у п.п. 215.3.4 ПКУ ви виявили код на свій товар, слід проаналізувати наступний критерій.
Критерій 2. Чи є у суб’єкта господарювання місця для зберігання пального?
У ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначене як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Отже, під зберіганням пального (яке підлягає ліцензуванню) розуміється діяльність зі зберігання як чужого пального, так і власного.
І тут ми змушені зауважити, що чіткого визначення поняття «споруди», «обладнання» та «ємності» як місць зберігання в нормативних документах немає. Тому, припустимо, до поняття «ємність» може потрапити й маленька пляшечка оливи. Адже жодних обмежень щодо обсягів для зберігання пального з метою отримання ліцензії в законодавстві не передбачено! Такі обмеження передбачені тільки для акцизних складів, але ліцензування пального з акцизними складами ніяк не пов'язане!
Турбує також те, що податківці відносять до обладнання усе що завгодно. Наприклад, в ІПК ДФСУ від 30.05.2019 р. № 2471/6/99-99-12-01-01-15/ІПК податківці відповіли на низку нагальних запитань, пов’язаних з ліцензуванням місць зберігання пального у ТОВ
4
, яке планує зберігати власне пальне з метою заправляння власного автотранспорту, а також виконує газорізальні роботи під час оброблення металу, використовуючи для роботи обладнання на газу (пропан з бутаном). Вважаємо, що ці відповіді будуть цікаві багатьом (див. табл. 1).
Таблиця 1. Відповіді податківців з питань ліцензування зберігання пального
|
Питання |
Відповідь з ІПК |
|
1. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на право зберігання пального в ємностях підприємства, яке володіє складом зберігання пального на підставі власної ліцензії на право зберігання пального? |
Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону № 481споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального, можуть використовуватися суб’єктом господарювання на праві як власності, так і користування. Також Законом № 481 не встановлено вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання. Згідно зі ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Інших винятків щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять |
|
2. Оскільки Товариство має обладнання, заправляння якого потребує незначного об’єму пального (від 10 до 100 літрів), наприклад, газонокосарки, та зберігає таке пальне на декількох відокремлених та віддалених один від одного промислових ділянках в ємностях від 20 до 100 літрів, чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на право зберігання такого пального з 01.07.2019 р.? |
|
|
3. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на право зберігання пального (газу пропану з бутаном), яке використовується на підприємстві при виконанні газорізальних робіт під час оброблення металу та закуповуються тільки в балонах? |
|
|
4. Скільки ліцензій необхідно отримати підприємству в розумінні вимоги отримання ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання за умови, що підприємство зберігає пальне для заправлення автотранспорту та газ (пропан з бутаном) для виконання газорізальних робіт (якщо потрібна ліцензія), які зберігаються в різних місцях на території підприємства. При цьому газ (пропан з бутаном) використовується та зберігається на території підприємства у балонах на багатьох промислових ділянках підприємства? |
Інакше кажучи, на всі поставлені запитання податківці дали ствердну відповідь.
В ІПК ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. від 22.05.2019 р. № 2324/10/09-19-40-02-18/ІПК податківці відповіли на запитання про те, чи потрібно придбавати ліцензію на зберігання пального за таких обставин: ТОВ придбаває дизпаливо та використовує його для заправляння власних (орендованих) транспортних засобів, які здійснюють доставку товару контрагентам (покупцям)? ТОВ не здійснює реалізації та зберігання пального іншим особам. На території підприємства знаходиться паливнозаправний (укомплектований) пункт, який ТОВ орендує у іншого ТОВ згідно з договором суборенди обладнання. Об’єм цього пункту становить 20 м3, об’єм пального, яке протягом календарного року закуповує ТОВ, дорівнює в середньому 160 м3. Так-от, податківці дійшли висновку, що за таких умов не слід реєструвати акцизний склад, але на зберігання пального ТОВ з 01.07.2019 р. має отримати ліцензію на право зберігання пального.
Отже, на сьогодні ми маємо просто абсурдну ситуацію. Якщо суб’єкт господарювання має кілька каністр бензину, наприклад, для заправляння газонокосарок, які він зберігає в різних місцях за місцерозташуванням обладнання, на кожне таке місце зберігання бензину він має отримувати ліцензію! Ще приклад: купили кілька пляшечок уайт-спіриту (код УКТ ЗЕД 2710 12 21 00) та передали їх на різні склади для використання у власній діяльності суб’єкта господарювання. У разі формального прочитання виходить, що на кожен такий склад потрібно отримувати окрему ліцензію на зберігання!
Адже згідно з ч. 8 ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання повинні отримати ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Зрозуміло, що такий стан справ нагадує театр абсурду, оскільки в разі формального прочитання під ліцензування зберігання пального не підпадає тільки рідкісний суб’єкт господарювання.
У зв’язку з цим деякі суб’єкти господарювання цікавляться, чи підпадає під ліцензування операція зберігання, скажімо, пального в баку автомобіля. Якщо дивитися неупереджено, то й таке зберігання підпадає під ліцензування як зберігання пального в баку (ємності). Водночас із переліку документів, які подаються для отримання ліцензії, можна зрозуміти, що під ліцензування підпадають лише стаціонарні об’єкти, розташовані на земельних ділянках, а пересувних об’єктів це не стосується.
Але з цього питання, так само як і з інших, краще отримати письмову індивідуальну податкову консультацію на підставі ст. 52 ПКУ з викладенням усіх обставин конкретної ситуації.
Ураховуйте: ліцензії на зберігання потрібно отримувати, навіть якщо ви використовуєте пальне виключно у власній господарській діяльності й жодних операцій з його передачі іншим суб’єктам господарювання не здійснюєте!
Ліцензії на оптову й роздрібну торгівлю пальним
Оптова торгівля З 01.07.2019 р. у ст. 15 Закону № 481 зазначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності в суб’єкта господарювання, який імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Суб’єкти господарювання повинні отримати ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
За нормами ст. 1 Закону № 481 місце оптової торгівлі пальним — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Оптова торгівля пальним — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
Роздрібна торгівля З 01.07.2019 р. суб’єкти господарювання повинні отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Місце роздрібної торгівлі пальним — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Роздрібна торгівля пальним — діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
Зверніть увагу: до роздрібної торгівлі пальним з 01.07.2019 р. відносять продаж пального виключно через паливороздавальні або оливороздавальні колонки. Мабуть, це головний критерій, за яким можна розмежувати оптову й роздрібну торгівлю пальним.
Ліцензії на виробництво пального
З 01.07.2019 р. виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального (ст. 2 Закону № 481).
Виробництво пального — діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, у результаті якої отримуються пальне або інші продукти переробки.
Місце виробництва пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для виробництва та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Майте на увазі: зараз під виробництво пального підпадають навіть операції змішування декількох видів пального для технологічних цілей, якщо в результаті виходить речовина з іншим кодом УКТ ЗЕД.
Наприклад, в ІПК ДФСУ від 11.05.2019 р. № 2074/6/99-99-12-01-01-15/ІПК податківці висловили своє бачення стосовно необхідності придбання ліцензії на виробництво пального в такій ситуації. ТОВ надає послуги зі зберігання газу скрапленого на території власних акцизних складів. В одному резервуарі може зберігатися газ з різними кодами УКТ ЗЕД, отриманий від різних споживачів. За такої ситуації фізико-хімічні властивості газу можуть змінюватися, що, у свою чергу, може призводити до зміни кодів УКТ ЗЕДгазу в резервуарі. У зв’язку з чим ТОВ запитало: чи не є виробництвом зміна кодів УКТ ЗЕД в описаній ситуації для цілей ліцензування та який вид ліцензій необхідно отримати підприємству?
Прямої відповіді контролери не надали, але натякнули, що в разі здійснення підприємством діяльності з виробництва продукції, зазначеної в ст. 215 ПКУ, суб’єктові господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.
Аналогічну відповідь податківці надали й у ІПК ДФСУ від 23.04.2019 р. № 1769/6/99-99-12-01-01-15/ІПК. У цьому роз’ясненні описувалася така ситуація: ТОВ здійснює оптову торгівлю пальним альтернативним (код УКТ ЗЕД 3824909710), яке отримується шляхом додавання в певному співвідношенні підакцизних та непідакцизних компонентів до моторних бензинів, унаслідок чого змінюються фізико-хімічні властивості початкового товару й відповідно змінюється код УКТ ЗЕД. У зв’язку з цим ТОВ запитало: чи не є виробництвом зміна кодів УКТ ЗЕД для цілей ліцензування та який вид ліцензії необхідно отримати? Так-от, із загального тону відповіді можна зрозуміти, що в цьому випадку ТОВ має отримати ліцензію на виробництво пального.
А в ІПК ГУ ДФС у Харківській обл. від 11.03.2019 р. № 976/ІПК/20-40-40-02-18 податківці просто зазначили, що суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво пального, за результатами якого отримуються пальне чи інші продукти переробки, зобов’язані отримати ліцензії на право виробництва пального.
Документи для отримання ліцензій
Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, податківці навели в листі ДФСУ від 30.05.2019 р. № 17014/7/99-99-12-01-01-17. Там же наведені й форми заяв на отримання ліцензій (див. табл. 2).
Таблиця 2. Документи, необхідні для отримання ліцензій на пальне
|
Вид дії ліцензії |
Документи для отримання ліцензії |
|
1. Ліцензія на виробництво пального (річна плата — 780,00 грн); |
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються:
Для отримання ліцензії на право виробництва пального разом із заявою додатково подаються засвідчені заявником копії таких документів:
|
|
2. Ліцензія на право оптової торгівлі пальним (річна плата за ліцензії за наявності в ліцензіата місць оптової торгівлі пальним — 5000,00 грн за кожне таке місце; за відсутності в ліцензіата місць оптової торгівлі пальним — 10000,00 грн); |
До заяви слід додати:
|
|
3. Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним (річна плата становить 2000,00 грн на кожне місце роздрібної торгівлі пальним); |
|
|
4. Ліцензія на право зберігання пального (річна плата становить 780 грн); |
Усі види ліцензій видають строком дії на 5 років (ст. 4, 15 Закону № 481).
