Не варто перейматися, де буде центр району. Всі послуги люди отримуватимуть в своїх громадах.
Сьомий рік триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, і це тривалий проміжок часу. Тому пора приймати фінальні рішення. У жовтні 2020 року чергові місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і районів.
Про це в ефірі Українського радіо сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.
В ході розмови В’ячеслав Негода зробив кілька важливих акцентів, які стосуються фактично зміни системи управління територіями.
Перший акцент – мета реформи полягає у створенні сильного, тобто з широкими повноваженнями та їх достатнім ресурсним забезпеченням, місцевого самоврядування на рівні громад.
Другий акцент – всі послуги, які зараз люди отримують в районних центрах, будуть надаватися в громадах, а отже мова йде про наближення послуг до людей. Більше того, ці послуги в громадах люди отримуватимуть через систему центрів надання адміністративних послуг, які обов’язково повинні бути створені в кожній громаді, а отже, рівень таких послуг буде значно якіснішим – без черг і зволікань.
«Всі звикли, що упродовж навіть незалежної України, переважна більшість послуг надавалася в районних центрах. Звикли, що районні структури відповідали за фінансування освіти, медицини, культури та інших сфер. А ще – районні державні адміністрації фактично виконували функції місцевого самоврядування (ред.: оскільки районні ради не мають своїх виконавчих органів, то свої функції вони делегують РДА). Та Україна більше 20 років тому ратифікувала Європейську Хартію місцевого самоврядування, яка говорить, що саме на рівні громад, там, де живуть люди, повинно бути повноцінне місцеве самоврядування. І зараз завершуємо роботу над фінальними рішеннями, щоб саме так, як це передбачає Хартія, могли розвиватися громади в Україні, маючи для того дієздатне місцеве самоврядування», - сказав заступник Міністра.
Акцент третій – райони є штучним утворенням. Вони потрібні лише для організації ефективної державної виконавчої влади. Чинні райони дуже різняться за своїми параметрами, наприклад, щодо кількості населення – від 6 тисяч до майже 200 тисяч. Але, при цьому, в кожному районі однакові структури державної виконавчої влади. Крім того, території кількох десятків районів повністю охоплені об’єднаними громадами, до яких перейшли 80-90% самоврядних повноважень з районного рівня, залишивши фактично без «роботи» районні ради і районні державні адміністрації. Все це, як і передбачалося на старті реформи, неодмінно вимагатиме зміни районного поділу.
«Цю систему необхідно упорядкувати. Створити значно більші, однакові за параметрами райони з чисельністю населення не менше 150 тисяч. Це дасть можливість державі оптимізувати численну армію районних чиновників. Звісно, що такий крок потребуватиме нетривалого перехідного періоду для створення у всіх громадах центрів надання адмінпослуг. Протягом перехідного періоду, поки налагодиться система надання послуг в громадах, в колишніх райцентрах можуть діяти окремі структурні підрозділи райдержадміністрацій. І не варто нікому хвилюватися з того приводу, що майбутній районний центр буде на більшій відстані від його громади, аніж є сьогодні, оскільки в людей зникне потреба їздити до райцентрів вирішувати якісь питання. Кожна громада, і міська, і сільська, матиме однакові можливості для розвитку, незалежно від того, в якому районі територіально вона розташована», - сказав В’ячеслав Негода.
Акцент четвертий - райони з поліетнічними громадами матимуть таку ж систему державної виконавчої влади, як і інші райони. Це ніяк не завадить збереженню культури і традицій поліетнічних громад і не перешкоджатиме розвитку їх територій.
